​

​

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Схеми трансмісій автомобілів:

а – з одним ведучим мостом; б – з переднім і заднім ведучими мостами; в – з двома задніми ведучими мостами; г і д – з трьома ведучими мостами; е – з чотирма ведучими мостами; 1 – зчеплення; 2 – коробка передач; 3 й 6 – карданні вали; 4 й 8 – задні ведучі мости; 5 – передній ведучий міст; 7 – роздавальна коробка

​

 

Загальна будова трансмісії. Трансмісія автомобіля призначена для передавання крутного моменту від двигуна до ведучих коліс автомобіля, а також для зміни величини й напрямку цього моменту.

Конструкція трансмісії автомобіля значною мірою визначається числом його ведучих мостів. Найбільше розповсюдження отримали автомобілі з механічними трансмісіями, які мають два або три мости.

         За наявності двох мостів ведучими можуть бути обидва чи один з них, при наявності трьох мостів – усі три або два задніх. Автомобілі з усіма ведучими мостами можна використовувати у складних дорожніх умовах, тому їх називають автомобілями підвищеної прохідності.

         Для характеристики автомобілів застосовують колісну формулу, в якій перша цифра показує загальну кількість коліс, а друга – число ведучих коліс. Так, автомобілі мають такі колісні формули: 4×2 (ЗИЛ-130, МАЗ-5335), 4×4 (Mercedes-Benz Zetros, ВАЗ-2121; ЛуАЗ-967М), 6×4 ( МАЗ-6422, КамАЗ-5320, ЗИЛ-133), 6×6 (КрАЗ-260, ЗИЛ-131, Урал-375Д), 8×8 (МАЗ-537, Урал-5323).

         Трансмісія автомобіля з одним ведучим заднім мостом (рис. 1, а) складається з механізму зчеплення 1, коробки перемикання передач 2, карданної передачі та заднього ведучого мосту 4, до якого входять головна передача, диференціал і півосі.

         В автомобілів з колісною формулою 4×4 до трансмісії входять також суміщені в один агрегат роздавальна 7 (рис. 1, б) та додаткова коробки, карданна передача до переднього ведучого мосту й передній ведучий міст 5.

         До приводу передніх коліс додатково входять карданні шарніри, які з’єднують маточини коліс з напівосями та забезпечують передачу крутних моментів при повороті автомобіля. Якщо автомобіль з колісною формулою 6×4, то крутний момент підводиться до першого й другого задніх мостів (рис. 1, в).

         В автомобілях з колісною формулою 6×6 крутний момент до другого заднього мосту підводиться від роздавальної коробки 7 безпосередньо через карданну передачу (рис. 1, г) або через перший задній міст (рис. 1, д). При колісній формулі 8×8 крутний момент передається на всі чотири мости. У таких автомобілях часто встановлюють два двигуни, кожен з яких передає крутний момент на два мости (рис. 1, е).

​

 

 

 

 

 

 

 

​

​

​

​

​

​

Рис. 2. Схема трансмісії задньоприводного автомобіля:

І – двигун; ІІ – зчеплення; ІІІ – коробка передач; ІV – карданна передача: 1 – еластична муфта; 2 – шліцьове з’єднання; 3 – проміжний карданний вал; 4 – проміжна опора; 5 і 7 –карданні шарніри; 6 – головний карданний вал; V – задній міст з головною передачею та диференціалом: 8 – напівосі; 9 – ведучі задні колеса

​

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

​